АННА АХМАТОВА (ГОРЕНКО): ВІДРОДЖЕННЯ КРИМСЬКИХ ТРАДИЦІЙ У СТОЛИЦІ УКРАЇНИ
16 травня 2019 року в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського відбулася Міжнародна науково-практична конференція - XVI Українські Ахматівські читання "Творчість Анни Ахматової (Горенко) в русі епох і культур".
Організатором заходу постала кафедра слов'янської філології та журналістики Навчально-наукового інституту філології та журналістики ТНУ імені В. І. Вернадського. До підготовки й проведення конференції долучилися такі потужні наукові організації Києва, як Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (співголова оргкомітету – професор кафедри світової літератури та теорії літератури, доктор філологічних наук, професор Тетяна Пахарева) та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (член оргкомітету конференції – завідувач відділу теорії літератури та компаративістики, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор Тамара Гундорова).
У роботі конференції взяли участь майже 50 учасників – учених, викладачів вищих навчальних закладів України (Київ, Маріуполь, Черкаси, Вінниця, Переяслав-Хмельницький) та зарубіжжя, а саме Азербайджану й Китаю.
З вітальним словом до учасників конференції звернулася проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку, професор, доктор філологічних наук Наталія Іщенко, наголосивши на вагомості події, важливості продовження традиції наукових заходів з проблем славістики в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського упродовж останніх 20 років і закономірного відновлення цих традицій після вимушеного переміщення до Києва.
Володимир Казарін, ректор Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського і голова оргкомітету конференції, у своїй доповіді звернув увагу студентства на необхідності глибинних літературно-історичних розвідок зв’язку життя й творчості Анни Ахматової (Горенко) з Україною, зокрема з Києвом, при цьому наголосивши на тісному зв’язку Ахматівської поезії з Кримом. Науково потужний, змістовний аналіз поетичних рядків, значень окремих слів, деталей, образів, емоційне подання й майстерне цитування дало змогу слухачами унаочнити реальну картину кримської природи й щемких ліричних почуттів поета.
На пленарному засідання було представлено й інші, не менш цікаві, доповіді. Так, доктор філологічних наук, професор Володимир Звиняцьковський своє дослідження «Питомцы третьей гимназии (харьковские гимназисты Николай Недоброво, Борис Анреп и Александр Белецкий)» присвятив важливим чоловікам у житті Анни Ахматової, простежив шлях зростання цього гуртка поетів: з інтелігентних юнаків у майстрів, яскраво ілюструючи рядками творів різного часу й різної поетичної майстерності. Доповідач наголосив на необхідності роботи з архівами, на можливостях, що відкривають неопубліковані праці для дослідників-початківців, звертаючись, насамперед, до студентів, які були присутні на заході.
Активну дискусію викликала доповідь доктора філологічних наук, професора кафедри слов'янської філології та журналістики Еліни Свенцицької. Дослідниця простежила мотиви ТаНаХу (зібрання авторитетних текстів юдейської традиції) в поезії Анни Ахматової, зокрема учасників зацікавило питання джерел глибокої обізнаності Анни Ахматової з іудейською культурою.
З доповіддю «Рысьи глаза» Азії у творчості Н.С.Гумільова та Анни Ахматової», підготовленою у співавторстві з доктором філологічних наук, професором Оленою Раскіною, виступила Альона Сорокіна, учитель київської середньої школи № 253. Автори визначили змістове наповнення цього образу: рисячі очі як символ гостроти зору та уважності, проте «азійське» у творах Гумільова і Ахматової мають як спільне, так і чимало відмінного.
Проблемі перекладів поезії Анни Ахматової китайською мовою присвятила своє дослідження професор, декан факультету російської мови Січуанського університету іноземних мов (Китай, м. Чунцин) Сюй Маньлінь. Її доповідь за дорученням автора була озвучена на конференції Еліною Свенцицькою.
Провідною ідеєю усіх доповідей було привернення уваги дослідників до детального вивчення творчості та життя Анни Ахматової (Горенко). Наразі значна частка матеріалів зберігається в архівах, і розвідки у цьому напрямі, можливо, додали б нових акцентів до вивчення життя й творчості поета.
Творчим завершенням пленарного дня конференції стала літературна композиція "Анна Ахматова… Она в поэзии пребудет белой ночью", підготовлена студентами спеціальностей "Українська філологія" та "Слов'янська філологія" під керівництвом доцента кафедри слов'янської філології та журналістики, кандидата філологічних наук Наталії Кущ. У цей день поезія Анни Ахматової звучала не лише у доповідях науковців, а й в чуттєвому виконанні студенток-філологінь, як у оригінальному авторському тексті, так і чисельних перекладах українською мовою, майстерно перемежована з науковими коментарями, що розкривали своєрідність творчості поета. Лейтмотивом представленої композиції стало розуміння творчості Анни Ахматової (Горенко) не просто щоденником почуттів, а глибинної, насиченої вагомим філософським змістом поезії.
Наталія Куран,
студентка 2 курсу
