БОГДАН БЕНЮК У ТАВРІЙСЬКОМУ: ТВОРЧА ЗУСТРІЧ З СТУДЕНТАМИ
Цьогоріч родзинкою святкування Дня української писемности і мови в Інституті філології та журналістики стала зустріч із відомим актором Київського академічного драматичного театру імені І. Франка, народним артистом України, лицарем ордена «За заслуги» І ступеня Богданом Бенюком, який 8 листопада на запрошення студентів-філологів завітав до ТНУ. Богдан Михайлович – постать справді непересічна, великий патріот України й поборник українського слова, невгамовний і незламний, талановитий і мудрий, без перебільшення – легенда українського театру і кіно.
Корифей з першої хвилини захопив увагу аудиторії. У відвертій бесіді він розповів про улюблені ролі, власну філософію буття та свою громадянську позицію. У великому кіно Богдан Михайлович зі студентських років: зіграв роль рядового Кринкіна в картині відомого режисера Леоніда Бикова “Ати-бати, йшли солдати”. Відтоді створено цілу галерею найрізноманітніших образів, а попереду – ще безліч творчих планів та мрій. Його акторській палітрі притаманна глибинна проникливість у сутність образу, художня інтуїція, високий професіоналізм. Безмірно залюблений в мистецтво, Б. Бенюк переконаний, що служить великій справі – утвердженню українськости. Актор впевнений, що дуже важливо мати душу, відкриту до життя, він щиро любить свою землю і мову й прагне поділитись цією любов’ю з усіма. В українській мові митець убачає ключ до національної єдности, духовности, потужний чинник відбудови української державности. Актор сподівається, що ми в майбутньому будемо інакшими, по-справжньому гідними своєї Батьківщини, вірить у те, що держава стане сильною, а в національному виборі переможе здоровий глузд.
Зустріч була насиченою тонким гумором, життєдайною енергією, неперевершеними імпровізаціями, захоплювальними спогадами, що проймали до глибини душі. Це – шквал драйву та унікальна можливість занурення в таїну високого мистецтва.
Богдан Михайлович відверто відповів на запитання студентів та роздавав автографи шанувальникам своєї творчости. А потім разом зі студентами та викладачами ТНУ писав диктант національної єдності, який згуртував навколо себе всіх поціновувачів Українського Слова.
