«ТОДІ МИ ЩЕ НЕ ЗНАЛИ, ДЕ БУДЕМО НАВЧАТИСЬ…»

Про тернистий шлях та історію Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського знову і знову згадує Наталія Анатолівна Іщенко, проректор з науково-педагогічної діяльності та інноваційного розвитку.

Наталія Анатоліївна Іщенко: Перш за все, ми маємо завдання пояснити, чим же відрізняється Таврійський тут від того, що зараз у Криму, який працює за російською ліцензією та має назву Кримський федеральний університет. Наш випадок специфічний, адже ми створили все на порожньому місці, з нуля. Насправді історія багата. Шкода, що мало хто її знає навіть тут, у Києві.

- Наталіє Анатолівно, скажіть, будь ласка, а хто посприяв тому, щоб наш університет все ж покинув окуповану територію і виїхав до Києва?

- Ректор, Володимир Павлович Казарін. Його ініціатива, його енергія, його авторитет. Я працюю з ним давно. Це все трапилось завдяки йому, і ми все-таки змогли облаштуватися тут, аби вручати нашим студентам українські дипломи і відкривати для них максимум можливостей.

- А як щодо фінансування? Хто підтримує та допомагає?

- Університет знаходиться на бюджетному фінансуванні. Звісно, неможливо покрити всі потреби. У нас є спонсори. Чудесна турецька компанія, яка забезпечила сучасний ремонт інституту філології та журналістики. За це хочемо висловити їм найбільшу подяку, адже вони обіцяли – вони зробили.

- Наостанок, хотілося б запитати, що б Ви побажали абітурієнтам 2018 року і чому треба обирати Таврійський?

- Насамперед бути успішними та вивчати англійську мову. Чому саме наш університет? Тому що завжди легше створювати щось нове, ніж руйнувати старе, а потім на цьому місці будувати знову нове. Ми залишили все там, натомість тепер творимо інноваційне та цікаве заради вас, студентів. Тому сміливо крокуйте вперед до Таврійського національного університету.

- Дякуємо Вам за щиру бесіду!

Олена Диченко

Фото - Катерини Онищук